ЗАВАНТАЖЕННЯ

Шукати

Дослідження ЛПСА

КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ВИСТУПІВ ОСНОВНИХ СПІКЕРІВ БПП ЩОДО ВІДСТАВКИ УРЯДУ АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА

Поширити

За неповних два місяці від початку 2016-го року український правлячий клас пережив вже три політичних кризи.

Одразу слід зазначити, що усі три кризи мали якісно різне значення та резонанс.

Конфлікт між Адміністрацією президента та оточенням Арсенія Яценюка щодо гіпотетичного референдуму про зміни до Конституції, носив суто адміністративний характер, і майже не мав суспільного резонансу.

Скандал Абромавичус-Коненко мав значення радше для позиціонування умовного, і поки ще не створеного, «Блоку Михайла Саакашвілі».

Криза ж, пов’язана із зривом відставки уряду стала найбільш масштабнішою та несе з собою суттєві ризики. По-перше, ця криза може змінити політичний ландшафт на елітному рівні. По-друге, може потягнути за собою радикальну зміну межі «електоральних розломів».

Саме тому вартим уваги є меседжі від речників БПП. Ці меседжі дозволяють реконструювати як президентська партія намагається позиціонувати себе.

В даному тексті окрім виступів Петра Порошенка проаналізовані виступи представників фракції БПП у Верховній Раді: Юрія Луценка та Олексія Гончаренка.

Вибір цих двох спікерів не є випадковим. Роль обох названих політиків не зводиться до банального озвучування партійних меседжів.

Юрій Луценко не лише формально очолює фракцію БПП . Про його впливовість говорить той факт, що Луценко є членом так званої «стратегічної сімки».

На рівні фракції та партії БПП впливовість Олексія Гончаренко так само не зводиться до формальної ролі одного із сімох заступників голови фракції БПП. Можна сміливо стверджувати, що Гончаренко входить до «другого кола» впливу у структурі БПП. У відкритих джерелах зустрічається багато інформації щодо того, що через близькість до Ігоря Кононенка та Сергія Березенка, Гончаренко перетворився в одного із найбільш впливових політиків у президентській фракції. Також в відкритих джерелах зустрічається інформація, що Гончаренко є одним із нових фаворитів Президента.

Отож, роль і Луценка, і Гончаренка не зводиться до сухого озвучування «спущених від керівництва партії меседжів». Обидва політика, не лише озвучують позицію партії. Обидва політики дуже часто в публічних промовах виходять за вузьку рамку затверджених риторичних конструкцій, та висловлюють ті меседжі, які обговорювались в партійному штабі, проте поки не затверджені, або були відкладені на пізніше.

Планка задана Президентом

Всупереч численним повідомленням в ЗМІ виступ президента не містив заклику до відставки уряду. Якщо уважно вчитатись у слова Петра Порошенка, то можна побачити, що максимум до чого він закликав – до перезавантаження уряду:

«Момент для часткового оновлення Кабінету Міністрів упущено. … очевидним є запит на повне перезавантаження Уряду».

Проте з подачі прес-секретаря Президента, Святослава Цеголко, більшість доволі авторитетних ЗМІ поширили повідомлення, що Порошенко закликав Яценюка піти у відставку (приклади тут, тут і тут).

Так само під час виступу у Верховній Раді, Юрій Луценко підтверджує, що Президент вимагає відставки уряду:

«Президент сказав прямі слова – 70% недовіри означає, що генеральний прокурор має піти. Недовіра 70-ти відсотків означає, що уряд має скласти свої повноваження!».

В цьому випадку можемо говорити про свідоме нав’язування суспільству саме такої інтерпретації заяви Президента з боку його найближчого оточення.

Навряд чи люди із найближчого оточення Порошенка, а саме його прес-секретар та голова парламентської фракції, помилково зрозуміли слова Президента.

Ймовірніше за все, в даному випадку, мале місце суто адміністративна комбінація, коли Президент робить більш ніж двозначний меседж, його оточення радикалізує меседж та йде на загострення. Таким чином створюється певний люфт між поміркованою заявою лідера та радикальними заявами із його оточення. Такий люфт дозволяє багато чого досягнути в адміністративних комбінаціях та інтригах.

Проте, практика доводить, що дуже часто такі комбінації, приносять виграш в адміністративних іграх, проте спричиняють суттєві електоральні втрати.

Вартим уваги є ще один, дуже важливий, проте фактично не поміченим в ЗМІ, меседж у зверненні Порошенка стала наступна фраза:

«як гарант Конституції, як людина, яка взяла на себе відповідальність  за стратегію реформ, я не можу байдуже спостерігати за тим, що відбувається. Поки між двома будівлями на Грушевського неначе гарячу вуглину перекидають відповідальність, не рухається вперед і тупцює на місці ціла країна».

Тобто Порошенко чітко звинувачує уряд та парламент у безвідповідальності. В той же час, мета цього меседжа – на контрасті підкреслити, що він той політик, що рішуче бере на себе відповідальність.

Наступ фракції БПП

Найбільш яскравим та енергетично насиченим епізодом в усій ситуації з невдалою відставкою уряду став виступ Юрія Луценка з трибуни Верховної Ради.

Саме виступ голови президентської фракції став найбільш гострим із усіх виступів щодо відставки Яценюка.

В багатьох аспектах виступ Луценка повторював меседжі із звернення Порошенка:

Звернення П. Порошенка Виступ Ю. Луценка
Очевидно, що з початку року ми не лише збавили швидкість, а взагалі почали гальмувати. Десь минулого вересня, жовтня уряд зупинився.
Уряд втратив підтримку з боку коаліції. Уряд не захотів проводити фахову дискусію [з Верховною Радою].
Кабінет Міністрів зробив чимало для порятунку країни. Яценюку вдалося зробити те, що не міг зробити жоден з попередніх прем’єр-міністрів.
Згідно опитувань громадської думки, понад 70% виборців виступають за відставку Кабінету Міністрів. 70 відсотків людей вимагають вашої відставки.
Завдання Кабінету Міністрів  –  забезпечити зростання ВВП та почати відновлення  рівня життя. Основою діяльності будь-якого непопулістичного уряду має бутиробота над економікою

Співпадіння основних меседжів є опосередкованим підтвердженням того, що «викривлення» меседжа про перезавантаження уряду/вимогу відставки був спланованою грою.

Проте, у своєму виступі, Луценко не став зупинятись виключно на повторі меседжів Порошенка, а суттєво поглибив тему неякісної роботи уряду.

Одним із головних завдань виступу Луценко було через конкретне перелічення недоліків роботи уряду, підкреслити, що в президентській силі чітко розуміють стан справ в економіці:

«А можна зробити так, щоб фермери не платили 400 баксів за кожний гектар?»

«А можна зробити так щоб Аграрний фонд закупав зерно у фермерів, а не 70% у одного найкрупнішого монополіста?».

«Електротяжмаш» продає 70% своєї продукції через дві британські «прокладки» з «відкатом» від 20 до 50%. При обігу в 2 мільярдів гривень, це сотні мільйонів, які не отримує держава, проте «золоті яйця» отримує «хтось» направлений партіями. Гоніть їх всіх! Це була ваша задача! У вас був для цього рік!».

«на київській обласній митниці завдяки заниженню тарифів від державного рівня йде переток товарів, держава недоотримала лише за грудень мільярд гривеньЗа місяць! Скажіть мені, я можу визнати діяльність уряду задовільною? Мільярд за місяць втрачає країна тільки в одній обласній митниці».

Також Луценко у своїй промові чітко «прив’язав» діючий уряд до корупційних зв’язків із колишніми регіоналами:

«Знову з’явилися [на державній митниці] люди Калєтніка, знову з’явилися люди Тараса Козака».

Дуже важливим завдання виступу Луценка стало позиціонування БПП як динамічної сили налаштованої на радикальні зміні та партії, що залишається вірною цінностям Майдану:

«Ми зобов’язані йти вперед! Ми зупинились, а значить програємо».

«Ми боремось не за уряд, а за зміни у цій країні!».

«Ми всі забули запах палаючих шин на Майдані! Ми просто почали забувати про те, чим клялися там! Ця країна не може далі терпіти бездіяльність уряду! Ми просто зобов’язані йти вперед!».

Відступ БПП

Після провалу відставки уряду декілька депутатів фракції БПП виступали з різни ступенем критики прийнятого рішення.

Мова йде про виступи Мустафи Найєма, Владислава Голуба, Ірини Геращенко, Сергія Лещенка, Костянтина Усова чи Ольги Червакової.

Проте виступи названих політиків відображають або їх персональну позицію, або позицію партії подану як персональна позиція, або ж їхні промови відображають позицію різних «фрондуючих груп» у фракції БПП.

З точки зору прогнозування дій Банкової найбільшої уваги варті виступи Луценка та Гончаренка, оскільки саме вони транслювали офіційну позицію (чи принаймні, різні версії офіційної позиції).

Значна частина меседжів обох спікерів спрямована на поглиблення тези щодо принципового неприйняття фракцією БПП непопулярного уряду Яценюка:

«Ми не можемо далі брати на себе відповідальність за бездіяльність уряду. Ми не можемо далі робити вигляд, що все гаразд».

«Розвал коаліції – результат бездіяльності уряду на основних для населення напрямках».

Юрій Луценко

Канал 112, програма «День. Made in Ukraine», 17.02.2016р.

Одним із основним завдань для обох спікерів стало запевняння щодо того, що БПП голосував за відставку непопулярного уряду Яценюка:

«Уряд втратив підтримку чотирьох з п’яти фракцій коаліції».

Брифінг Юрія Луценко після засідання фракції БПП

ефір Каналу 112, 17.02.2016р.

«Чотири фракції з п’яти відмовили йому [уряду] в довірі».

Юрій Луценко

Канал 112, програма «День. Made in Ukraine», 17.02.2016р.

«Жодна фракція чи група не дала 100% за відставку уряду Яценюка. … За отставку правительства Яценюка проголосовало 75% Радикальной партии, 75% БПП, 85% «Батьківщини»».

Олексій Гончаренко

Канал 112 програма «Чиста політика» 19.02.2016р.

«Из 159 подписей, которые стали основание для рассмотрения вопроса про отставку правительства, 102 подписи депутатов от БПП. Без наших подписей даже вопрос не мог бы быть поставлен в повестку дня и больше половины подписей за отставку премьер-министра дала БПП. Мы четко свою позицию высказали, мы четко подтвердили её голосованием».

Олексій Гончаренко

програма «Шустер LIVE Будні» 18.02.2016р.

У виступах Олексія Гончаренко чітко проглядаються меседжі, які спрямовані на позиціонування БПП як сили, що протистоїть Опоблоку:

«Відповідальність за дії уряду несуть ті фракції які не голосували за його відставку. Це … Опозиційний блок, групи «Відродження» та «Воля народу». Це вони втримали цей уряд».

«Кто оставил действующее правительство? «Оппозиционный блок». Который дал 8 голосов из 43. … 1 февраля Юрий Бойко, глава фракции, заявил: «Мы будем голосовать за отставку Яценюка!». В день отчета правительства их представитель Рабинович вышел на трибуну с наручниками, говоря, что это правительство не надо отправлять в отставку, его надо в тюрьму сажать. И апогей всего этого – когда объявляют голосование за отставку правительства объявляют, весь Оппоблок выходит из зала, оставляет 8 человек, которые и голосуют за отставку правительства».

Олексій Гончаренко

програма «Шустер LIVE Будні» 18.02.2016р.

Також важливою рисою меседжів Гончаренка, є позиціонування уряду Яценюка як ставленика олігархів:

«Правительство Яценюка поддержали олигархи. Группа «Відродження» это Коломойский, Оппозиционный блок, это Ахметов».

Олексій Гончаренко

Канал 112 програма «Чиста політика» 19.02.2016р.

Такий меседж можна було б вважати технологічно правильним, проте такі слова Гончаренко, нехай і опосередковано, але підтверджують меседжі Саакашвілі, «Самопомочі» та «Батьківщини» щодо олігархічного перевороту.

Проте найбільш сумнівним з точки зору партійного PRу стали заяви щодо того, що тепер уся відповідальність лежить на Арсенії Яценюку:

«Оптимальным был бы вариант, если бы Арсений Яценюк ушел в отставку. И сегодня мы призывали Арсения Яценка написать заявление об отставке. … К сожалению он этого не делает».

Олексій Гончаренко

програма «Шустер LIVE Будні» 18.02.2016р.

«говорячи спортивною термінологією, м’яч на полі прем’єр-міністра. … він зараз має прийняти рішення».

Брифінг Юрія Луценко після засідання фракції БПП,

ефір Каналу 112, 17.02.2016р.

Такі заяви на перший погляд знімають відповідальність з Петра Порошенка та його оточення, проте, в технологічному плані, такі заяви скоріше позиціонують і БПП, і персонально Президента, як актора, що втратив свій вплив, ініціатива належить іншим гравцям, зокрема вже названим олігархам та «уламкам партії регіонів».

Визнання повноважень Арсенія Яценюка

Цілком закономірним стало те, що обидва основні спікери БПП визнали той факт, що Яценюк залишається на своїй посаді, хоча й з певними обмовками:

«Похоже, что, на какое-то время, премьер-министром остается Арсений Яценюк. Речь идет о месяцах, а уж никак не о годах».

Олексій Гончаренко,

 Канал 112 програма «Чиста політика» 19.02.2016р.

«Якщо Яценюк запропонує новий уряд який отримає довіру більшості парламенту, якщо запропонує новий план дій який отримає підтримку суспільства, то в такому випадку я готовий жити із Яценюком».

Брифінг Юрія Луценко після засідання фракції БПП

ефір Каналу 112, 17.02.2016р.

Таким чином в оточенні президента 16 лютого максимально підтримували медійну тему того, що Президент закликав уряд піти у відставку, але вже 17-19 лютого вони визнали, що змушені зміритися з тим, що Яценюк залишається при посаді. Для масового виборця такі заяви фактично дорівнюють капитіляції.

Корупційна тема

Важко не звернути, що у виступах та інтерв’ю на тему відставки уряду, Луценко регулярно торкається теми скандалу Абромавичус-Кононенко:

«“Електротяжмаш” продає 70% своєї продукції через дві британські «прокладки» з «відкатом» від 20 до 50%. При обігу в 2 мільярдів гривень, це сотні мільйонів, які не отримує держава, проте «золоті яйця» отримує «хтось» направлений партіями. Гоніть їх всіх! Це була ваша задача! У вас був для цього рік! І якщо уряд за рік цього не зробив, а до речи це був функціональний обов’язок міністра економіки Абромавичуса».

Юрій Луценко,

Виступ у Верховній раді, 16.02.2016р.

На наступний день Юрій Луценко повторює ту саму тезу в дещо розширеному варіанті:

«За два тижні до звіту уряд вніс проект закону, по якому можна достроково розірвати контракти із керівниками держпідприємств,  аби не ходити по судах, і призначити нових керівників. Але де ви були рік? До речі – цим мав займатися міністр Абромавичос, який так палко звинувачував когось у корупції. Але недостатньо просто говорити. Він – виконавча влада. Він мав це зробити».

Юрій Луценко

Канал 112, програма «День. Made in Ukraine», 17.02.2016р.

В двох процитованих меседжах Юрій Луценко фактично звинувачував Айвараса Абромавичоса в бездіяльності, та в тому, що міністр замість конкретних справ звинувачував «когось у корупції». Проте вже в наступному меседжі, Луценко визнав часткову правдивість звинувачень з боку Абромавичоса, із поправками, що Кононенко не причетний до корупції:

«Ми два роки після Майдану говоримо про необхідність припинити торгівлю посадами в державних монополіях. Я вдячний міністру економіки Айварасу Абромавичосу який, з моєї точки зору, неправильно скорегував свою критику до Кононенка, бо як виявилось жодного тиску він на нього не вчиняв, ні особисто, ні через СМСки. Ці всі СМСки посилали інші люди».

Юрій Луценко

Канал 112, програма «День. Made in Ukraine», 17.02.2016р

Ймовірніше за все саме ці меседжі стануть в подальшому основою архітектури офіційної позиції БПП щодо публічного захисту Ігоря Кононенка від звинувачень у причетності до корупції.

Проте якщо БПП і далі застосовувати заяви з протилежним змістом, то ці два меседжа будуть взаємно «гасити» один інший.

Пов’язаний із темою скандалу Абромавичус-Кононенко й наступний ряд меседжів. Щоби змістити увагу з боку окремих персоналій Юрій Луценко постійно наполягає на тому, що корупція зав’язана із партіями:

«При обігу в 2 мільярдів гривень, це сотні мільйонів, які не отримує держава, проте «золоті яйця» отримує «хтось» направлений партіями».

«Хто вам заважав зняти партійно орієнтовних керівників держпідприємств?»

«В АПК 400 державних підприємств. Міністр розпоряджається чотирма м’ясокомбінатами, чотирма пунктами штучного осеменіння худоби. Це задача міністра? Так може він зрештою продасть весь цей розсадник партійної корупції і запустить ефективне господарювання на селі».

Юрій Луценко,

Виступ у Верховній раді, 16.02.2016р.

Меседжі щодо виходу із фракції депутатів

Є доволі показовим, що під час одного із ефірів Юрій Луценко таким чином відповів на запитання щодо можливого виходу депутатів із фракції БПП через провал відставки Яценюка:

«При формуванні фракції, відразу після президентських виборів, Президент вважав, що всі українські економічні і політичні еліти мають одну мету – Європейський союз і відновлення територіальної цілісності. Власне ці дві мети об’єднали нас. І Президент запропонував бути у фракції представникам і крупних економічних груп, і активістам-журналістам, і професійним політикам, і громадянському активу, який давно контролю діяльність політиків, багатьом експертам. Але коли дійшло до конкретики, багато з них забувають про спільність мети і «чують голос» свого колишнього «бізнес-господаря», свого колишнього бізнес-партнера, свого майбутнього політичного босса».

Юрій Луценко

Канал 112, програма «День. Made in Ukraine», 17.02.2016р.

Така докладна та явно заздалегідь продумані відповідь, на запитання журналіста, яке напряму не стосувалось теми відставки прем’єра, є свідченням того, що в оточенні Президента вже розроблені меседжі на випадок ймовірного відходу від фракції БПП депутатів групи «Антикорупційної платформи».

Спроба «закриття гештальту»

22 лютого Президент Порошенко, у Вінниці робить вкрай важливу заяву.

І якщо в ЗМІ основна увагу звернули на меседж Президента, що «Парламент має взяти, нарешті, відповідальність, а не займати страусину позицію. Для того, щоб, не перекладаючи відповідальність ні на кого».

Але у виступі Президента значно важливішим була наступна фраза:

«Вважаю, що на сьогоднішній день потрібно пройти перезавантаження влади. Це те, чого хоче народ. До речі, нарешті і уряд чітко заявив, що він розуміє цю необхідність».

На перший погляд уся конструкція виглядає цілком логічною. Президент досягнув поставленої цілі. Так 16 лютого він заявляв, що «очевидним є запит на повне перезавантаження Уряду». Вже за тиждень Президент досягає своєї мети – за словами Порошенка «уряд чітко заявив, що він розуміє цю необхідність».

Начебто це повноцінна перемога Президента Порошенка.

Але насправді ситуація для Порошенка далеко не така райдужна як здається.

Один із класиків гештальт-терапії говорив, що незавершений гештальт ніколи не буде завершено, якщо об’єкт (людина або група) занадто емоційно втягнений в його завершення.

Суспільство не чуло стартові меседжі про «перезавантаження уряду», суспільство чуло, що Президент вимагає відставки вкрай непопулярного прем’єра. Про це повідомили усі ЗМІ.

Саме такий фон сформулював потужний суспільний запит пов’язаний із близькою можливістю відставки. Суспільство емоційно втягнулось у тему і очікувало відставки.

Проте, вже декілька днів радикально влада намагається змінити стилістику та зміст власної риторики. Очікування відставки не зникли. Існуючий запит не вдасться задовільнити абстрактним «перезавантаженням».

Така зміна карт в ході гри може призвести до вкрай негативного наслідків для Президента та партії його імені Основний негативний наслідок – в очах виборців Петро Порошенко ризикує перетворитись у вкрай несерйозного гравця, який грає крапленими картами.

Що маємо окрім цього?

1) Постійні кризи, що виникають в політичних елітах, свідчать про крайню ступінь розбалансованості політичної системи України.

2) «Роздування» очікувань швидкої відставки непопулярного Арсенія Яценюка принесло певний виграш в адміністративному протистоянні між командами Президента та прем’єра, проте може призвести до суттєвих електоральних наслідків.

3) Петро Порошенко в публічних виступах системно намагається позиціонувати уряд та парламент як безвідповідальних гравців. В той же час, Президент намагається на контрасті підкреслити, що він є тим політиком, який рішуче бере на себе відповідальність.

4) З метою уникнути прив’язки до непопулярного Арсенія Яценюка, БПП продовжує підкреслювати принципове неприйняття дій сьогоднішнього уряду. Зокрема спікери БПП підкреслюють, що фракція голосувала за відставку Яценюка. Хоча в разі наближення виборчої кампанії, інші партії ймовірніше за все спробують використати мем «уряд Яценюка-Порошенка».

5) Зняття з себе відповідальності за провалену відставку уряду, несуть з собою ризик того, що і БПП, і персонально Президент, ризикують отримати позиціонування політиків, які втратили вплив, і тому змушені йти на постійні «договорняки» із олігархами та «уламками Партії регіонів».

6) З метою зняти з себе відповідальність, БПП і далі наголошуватиме, що уряд утримався завдяки голосам олігархів. Проте такі меседжі лише скріплюють в порядку денному, вкрай невигідні для БПП, тему щодо олігархічного перевороту.

7) З метою уникнути падіння рейтингів, БПП спробує законсервувати порядок денний 2013-2015 років. Так зокрема намагається закріпити поляризацію з Опоблоком та іншими уламками Партії регіонів. А також намагається позиціонувати себе як динамічну силу налаштовану на радикальні зміні та як партія, що залишається вірною цінностям Майдану. Враховуючи радикальні зміни в суспільних настроях, БПП ризикує повторити шлях «Нашої України», яка базуючись на своїх заслугах 2002-2004 років, стала просто не цікавою масовому виборцю.

8) В БПП вироблено декілька меседжів, щодо публічного захисту Ігоря Кононенка від звинувачень у причетності до корупції. Проте ці меседжі, в силу власної суперечливості, будуть взаємно «гасити» один інший.

9) З метою зміщення уваги з окремих персоналій офіційні спікери БПП і далі наголошуватимуть, що корупція пов’язана із партіями, а не окремими політиками.

10) В оточенні Президента вже розроблені меседжі на випадок ймовірного відходу від фракції БПП депутатів незадоволених позицією БПП. Наголос буде робитися на тому, що ці депутати орієнтуються не на цінності, а на своїх бізнес-господарів чи майбутніх партійних босів (а як ми пам’ятаємо із попереднього пункту, саме партії є основною складовою корупції).

11) Безумовно, миттєвого падіння рейтингу БПП не станеться. Зниження підтримки президентської партії займе більший чи менший час, в залежності від конкретних обставин. Проте цей механізм вже запущено. Відлік пішов.

Leave a Comment